Рекомендації батькам щодо розвитку пам’яті у дітей молодшого шкільного віку.

Варто знати, що розвиток уміння користуватися пам’яттю залежить від того, як забезпечується управління цим процесом. Необхідно створювати умови, що прискорюють навчання, дають можливість краще засвоїти й зберегти в пам’яті знання. Адже від неповного використання уяви вміння пригадувати погіршується.

Розвиток пам’яті у молодшому шкільному віці насамперед залежить від зацікавленості дитини, тому варто це враховувати при підготовці та проведенні уроку. Яскраві образи, цікаві нестандартні порівняння, зрозумілі дитині запам’ятовуються набагато ефективніше, ніж багаторазове повторення незрозумілих понять.

Слабка пам’ять не існує сама по собі. Це є не що інше, як слабка увага, від відсутності інтересу до матеріалу, а тому спостережливість розпорошена, спрямована одночасно на кілька предметів. Вдосконалення пам’яті вимагає постійних тренувань.

Регулярне звернення до пам’яті уяви стає звичкою, створює умови для формування продуктивної пам’яті. Тренування не повинно бути ізольованим актом, штучним повторенням одного і того самого. Не треба надмірно лякати себе невдачами, вдосконаленню пам’яті дуже шкодить перенапруження, негативні емоції, пасивність і лінощі. Завдання крок за кроком повинні збільшуватись, а їх виконання свідчитиме про зростання тренувального ефекту.

ВПРАВИ ТА ІГРИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ПАМ’ЯТІ

Описати похвилинно події власного вчорашнього дня. Якщо виникнуть труднощі, необхідно зайнятися чимось іншим, а через 20-30 хв спробувати згадати ще раз.

Вибрати 2-3 сюжети для роздумів (кінофільм, плани на завтра). Присвятити 3 хв на роздуми про кожен із сюжетів. Під час перших трьох хвилин думати тільки про перший сюжет, потім перейти до другого, третього. Під час кожної фази необхідно уникати розсіювання думок, а особливо згадок про інші сюжети.

Необхідно рахувати у зворотному порядку, починаючи з 10.                                                                «Античас». Кожному з учасників пропонується тема для невеликої розповіді (театр, магазин, прогулянка на природу). Отримавши тему, учасник повинен розкрити її, описуючи всі події в ній у зворотному порядку.                                                                                                                                                                            «Запам’ятай і змалюй»

            Ведучий демонструє протягом 3-5 с низку простих геометричних фігур. Після цього кожен відтворює в зошиті це по пам’яті.     Для ускладнення вправи кількість фігур можна збільшувати, а також змінювати їх на інші знайомі для дітей об’єкти.

Вправа «Хто відгадає?»

Оберіть з групи одну дитину і попросіть її по пам’яті описати будь-який предмет у кімнаті, так щоб інші діти його відгадали. При цьому не можна дивитися на нього і називати прямо.

 Вправа «Геометричний диктант»

Зачитайте геометричні фігури. Діти запам’ятовують їхню послідовність і малюють у зошиті:

Коло, квадрат, ромб, коло, трикутник;

Трикутник, коло, квадрат, ромб, трикутник;

Ромб, квадрат, трикутник, ромб, коло.

Вправа «Квадрат»

Підготуйте 5 карток 20*20 см, розділених на квадрати 5*5 см з одним заштрихованим (на різних картках заштриховані різні квадрати). Кожну картку демонструйте впродовж 1 с. Після завершення показу дитина позначає на аркушах місця заштрихованих квадратів.

Вправа «Впізнай за голосом»

Діти утворюють коло, обирають ведучого. Він стає в центр кола із заплющеними очима й намагається впізнати дітей за голосом.

Вправа «Бабуся складає в свою валізу…»

Ведучий починає розповідь: «Бабуся складає в свою валізу… гребінець», а наступний гравець має повторити вже сказане, додавши свій предмет: «Бабуся складає в свою валізу… гребінець…і хусточку» і т.д. Гра триває доти, доки ряд не стає таким довгим, що його вже не можна відтворити.

Вправа «Художник»

З групи вибирають двох дітей. Один – «художник», а інший замовляє йому свій портрет. Решта дітей – глядачі. Художник уважно дивиться на замовника 1,5 – 2хв, а потім повертається до глядачів і з пам’яті описує його зовнішність.

Вправа «Магазин»

Ведучий дає завдання дитині піти в «магазин» і купити 5-6 предметів. На «прилавку» лежать «товари», з яких дитина повинна вибрати ті, які її попросили купити. Решта дітей спостерігають за «покупцем», чи вірно він виконав завдання.

Вправа «Що змінилося?»

Діти стоять в шерензі за зростом. Ведучий викликає двох дітей і пропонує їм запам’ятати зовнішній вигляд кожного учасника гри (1-2 хв.)

Після цього діти – «ведучі» відвертаються, а діти в шерензі вносять дрібні зміни у свій зовнішній вигляд. Потім діти – «ведучі» повертаються й, доповнюючи один одного, вказують зміни, які вони помітили.

 Вправа «Фотоапарат»

Перед дітьми на столі розкладають предмети (не більше 7). Дитина протягом 30 с запам’ятовує, що де лежить. Потім відвертається, а ведучий перекладає або замінює предмети. Дитина повинна виявити, що змінилося.

https://bilochka31.org.ua/vpravi-ta-igri-dlya-rozvitku-pam-yat/

Феномен другокласника - поради батькам

·      ДРУГОКЛАСНИКИ ВЖЕ НЕ З ЧУТОК ЗНАЮТЬ ПРО ТЕ, ЩО ТАКЕ ШКОЛА, ЇХ  ОЧІКУВАННЯ БУДУЮТЬСЯ НА ОСОБИСТОМУ ДОСВІДІ, А НЕ НА ЗАХОПЛЕНИХ І ВІДІРВАНИХ ВІД ЖИТТЯ ВРАЖЕННЯХ, ЯК У ПЕРШОКЛАСНИКІВ. МАЛЮКИ ВВАЖАЮТЬ, ЩО ВЧИТИСЯ - ЦЕ НЕ СТІЛЬКИ РОБОТА, СКІЛЬКИ ПРИЄМНЕ ПРОВЕДЕННЯ ЧАСУ З НОВИМИ ДРУЗЯМИ І ПОВАЖНЕ ДЕФIЛЮВАННЯ КОРИДОРАМИ В СТРИМАНОМУ ДОРОСЛОМУ ОДЯЗІ. НУ, І ОСОБИСТИЙ ПОРТФЕЛЬ, ЗРОЗУМІЛО. 

·      БАТЬКИ ДРУГОКЛАСНИКІВ, ЯК ПРАВИЛО, ДОСИТЬ СПОКІЙНО ЗУСТРІЧАЮТЬ ДЕНЬ ЗНАНЬ. ВОНИ ВЖЕ ПЕРЕЖИЛИ СКЛАДНИЙ ПЕРШИЙ РІК НАВЧАННЯ, КОЛИ ВСЕ В НОВИНКУ. ЧАСТО БАТЬКИ ВВАЖАЮТЬ, ЩО ДЛЯ ЇХ РОЗУМНОЇ І ТАЛАНОВИТОЇ ДИТИНИ ВСІ ПРОБЛЕМИ ВЖЕ ЗАЛИШИЛИСЯ ПОЗАДУ. ВОНА САМОСТІЙНА - БЕЗ НАГАДУВАННЯ РОБИТЬ ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ, ЗБИРАЄ ПОРТФЕЛЬ, МОЖЛИВО НАВІТЬ ХОДИТЬ В ШКОЛУ І НАЗАД БЕЗ СУПРОВОДУ ДОРОСЛИХ. ЧАСТО БАТЬКИ З САМОГО ПОЧАТКУ ПУСКАЮТЬ ВСЕ НА САМОПЛИВ, ЗАНАДТО РАНО РОЗСЛАБЛЯЮТЬСЯ, НЕ ПОДУМАВШИ, ЩО У ДИТИНИ МОЖУТЬ ВИНИКНУТИ РІЗНОГО РОДУ СКЛАДНОСТІ. ЯК ЗОВСІМ НОВІ, ХАРАКТЕРНІ ДЛЯ ДРУГОГО РОКУ НАВЧАННЯ, ТАК І ПРОЯВИТИСЯ СТАРІ, НЕ ВИРІШЕНІ В ПЕРШОМУ КЛАСІ ПРОБЛЕМИ. ЩОБ НЕ УПУСТИТИ ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ З-ПІД КОНТРОЛЮ, МОЖНА ПОРАДИТИ ПЕРШИЙ ЧАС ПРИДІЛЯТИ ПІДВИЩЕНУ УВАГУ ДО НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДИТИНИ. АЛЕ НЕ ТИСНУТИ АВТОРИТЕТОМ, А ПИЛЬНО СПОСТЕРІГАТИ ЗІ СТОРОНИ, ЩОБ МАТИ МОЖЛИВІСТЬШВИДКО ПРИЙТИ НА ДОПОМОГУ, КОЛИ ЦЕ БУДЕ НЕОБХІДНО, НЕ ОБМЕЖУЮЧИ САМОСТІЙНІСТЬ УЧНЯ. 

        ПЕРШІ ОЦІНКИ: ВЧИМОСЯ РЕАГУВАТИ. ОДНІЄЮ З ГОЛОВНИХ НОВИНОК, ЯКІ МОЖУТЬ ВИКЛИКАТИ СКЛАДНОСТІ, Є ЗАПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ ОЦІНОК. В ПЕРШОМУ КЛАСІ ДІТИ ПРАКТИЧНО НЕ ОТРИМУВАЛИ НЕГАТИВНОЇ РЕАКЦІЇ НА СВОЮ РОБОТУ, КРІМ КОМЕНТАРІВ ВЧИТЕЛЯ НА ТЕМУ «ТРЕБА КРАЩЕ СТАРАТИСЯ». ЗАРАЗ ЖЕ НЕУВАЖНІСТЬ, НЕАКУРАТНІСТЬ АБО НЕПРАВИЛЬНО ЗРОЗУМІЛИЙ МАТЕРІАЛ МОЖУТЬ ЗНАЙТИ СВОЄ ВІДОБРАЖЕННЯ В ТРІЙЦІ, А ТО Й ДВІЙЦІ. ДУЖЕ ВАЖЛИВО ЗАЗДАЛЕГІДЬ НАВЧИТИ ДІТЕЙ АДЕКВАТНО РЕАГУВАТИ НА ОЦІНКИ В ЩОДЕННИКАХ. А ДЛЯ ЦЬОГО ТРЕБА ПОЧАТИ З СЕБЕ. 

            ТРІЙКИ І ДВІЙКИ, ЯСНА РІЧ, НІКОГО З БАТЬКІВ НЕ ПОРАДУЮТЬ. ІСНУЄ ВЕЛИКА СПОКУСА НАСВАРИТИ ДИТИНУ ЗА НИХ, ДОРІКНУВШИ ЗА НЕУВАЖНІСТЬ, НЕБАЖАННЯ ВЧИТИСЯ АБО, ТОГО ГІРШЕ, ВГОЛОС ВИСЛОВИТИ СУМНІВ У РОЗУМОВИХ ЗДІБНОСТЯХ. ШЛЯХ, ЗВИЧАЙНО Ж, ТУПИКОВИЙ. КОМУ БУДЕ КОРИСТЬ З ТОГО, ЩО ДИТИНА БУДЕ ЛИТИ ГІРКІ СЛЬОЗИ В ГАРДЕРОБІ, БОЯЧИСЬ ПОСТАТИ ПЕРЕД СУВОРИМИ ОЧИМА БАТЬКІВ. ПО МОЖЛИВОСТІ, ПІДКОРЯЮЧИСЬ ІНСТИНКТУ САМОЗБЕРЕЖЕННЯ, ВОНА БУДЕ ПРИХОВУВАТИ СВОЇ ПРОБЛЕМИ, ОЦІНКИ ТА СКЛАДНОСТІ ВІД МАМИ З ТАТОМ, ЩОБ НЕ ОТРИМАТИ ЗАЙВИЙ РАЗ ОСУД. ТОМУ НАБАГАТО БІЛЬШ КОНСТРУКТИВНИЙ ШЛЯХ - НА ПОЧАТКУ ПОЯСНИТИ, ЩО ОЦІНКА, ЯКА ВИСТАВЛЯЄТЬСЯ ВЧИТЕЛЕМ:

   1) ОЦІНЮЄ ПЕВНЕ ЗАВДАННЯ, ЯКІСТЬ ЙОГО ВИКОНАННЯ, А ЗОВСІМ НЕ СТАВИТЬ ДОВІЧНИЙ ДІАГНОЗ ІНТЕЛЕКТУ УЧНЯ. ТОБТО ДВІЙКА ЗА ВИРІШЕННЯ ЗАВДАННЯ З МАТЕМАТИКИ ГОВОРИТЬ ПРО ТЕ, ЩО ВIН НЕ ВПОРАВСЯ САМЕ З ЦІЄЮ ЗАДАЧЕЮ; 

   2) ПОГАНА ОЦІНКА СТАВИТЬСЯ ВЧИТЕЛЕМ НЕ З ШКІДЛИВОСТІ, НЕ ЗІ ЗЛОСТІ. ВІН НЕ ПРАГНЕ ПОКАРАТИ НЕЮ УЧНЯ, АБИ ДАТИ ЗРОЗУМІТИ, ДЕ САМЕ ЗНАХОДЯТЬСЯ СЛАБКІ СТОРОНИ. ЯКИЙСЬ МАТЕРІАЛ ПОТРІБНО ПОВТОРИТИ, РОЗ'ЯСНИТИ, ДОВЕСТИ ДО РОЗУМІННЯ. ВІДПОВІДАЛЬНО РЕАГУВАТИ НА ПОГАНУ ОЦІНКУ ТРЕБА НЕ ПУСТИМИ ГІРКИМИ СЛЬОЗАМИ І НЕ ПОВНОЮ БАЙДУЖІСТЮ. А ЗРОБИТИ СПРАВЖНЮ РОБОТУ НАД ПОМИЛКАМИ, РОЗІБРАТИСЯ В МАТЕРІАЛІ З БАТЬКАМИ АБО ПІДІЙТИ ЗА РОЗ'ЯСНЕННЯМ ДО ВЧИТЕЛЯ. І ТОДІ В МАЙБУТНЬОМУ НЕ ЗМУСЯТЬ СЕБЕ ЧЕКАТИ ЗАСЛУЖЕНІ П'ЯТІРКИ; 

   3) ОЦІНКА - ЦЕ НЕ ВИРОК. СЬОГОДНІ МОЖНА ОТРИМАТИ ТРІЙКУ ЗА РІШЕННЯ РІВНЯНЬ, ПОТІМ ДОБРЕ ПОПРАЦЮВАТИ І НАДАЛІ КЛАЦАТИ СХОЖІ ЗАВДАННЯ, ЯК ГОРІШКИ. НЕ МОЖНА ДОЗВОЛЯТИ ДИТИНІ ПРИМІРЯТИ НА СЕБЕ КЛЕЙМО ДВІЄЧНИКА АБО ТРІЄЧНИКА. ВОНА ПОВИННА ЗНАТИ, ЩО ВСЕ В ЇЇ РУКАХ, І ПРАГНУТИ ДО КРАЩОГО. І НАЙГОЛОВНІШЕ - ОЦІНКА НЕ ПОВИННА СТАТИ ДЛЯ ДИТИНИ САМОЦІЛЛЮ. ВЧИТЬСЯ ВОНА НЕ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ БУДЬ-ЯКИМ ШЛЯХОМ, ВКЛЮЧАЮЧИ ОБМАННИЙ, ОТРИМАТИ «П'ЯТІРКУ» І ЗАДОВОЛЬНИТИСЯ ЦИМ. А ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЗНАНЬ, ЯКІ ОБ'ЄКТИВНО ОЦІНЮЮТЬСЯ АВТОРИТЕТНИМИ ДОРОСЛИМИ ВИЩИМ БАЛОМ. 

         САМООЦІНКА: НЕ ЗАНИЗИТИ І ВИРІВНЯТИ. ДРУГА СКЛАДНІСТЬ ДРУГОКЛАСНИКІВ КРИЄТЬСЯ В САМООЦІНЦІ. ДІТИ, ЯК ПРАВИЛО, ЗАДОВОЛЕНІ СВОЇМИ УСПІХАМИ В ПЕРШОМУ КЛАСІ, ЩЕ НЕ МАЛИ КІЛЬКІСНОЇ ОЦІНКИ СВОЄЇ ПРАЦІ, РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ. ВОНИ І ТАК ДОКЛАДАЛИ БАГАТО ЗУСИЛЬ ТА НАСПРАВДІ НАВЧИЛИСЯ БАГАТЬОМ ЦІКАВИМ І ЗНАЧУЩИМ РЕЧАМ - ПИСЬМУ, ЧИТАННЮ, ОСНОВАМ МАТЕМАТИКИ. ПЕРШОКЛАСНИКИ ЗАСЛУЖЕНО ПИШАЛИСЯ СОБОЮ З ЦЬОГО ПРИВОДУ. НА ДРУГОМУ РОЦІ НАВЧАННЯ З'ЯВЛЯЮТЬСЯ ОЦІНКИ, І ДИТИНА ВЖЕ ДОСИТЬ ЗРІЛА, ЩОБ ПОЧИНАТИ ПОРІВНЮВАТИ СВОЇ УСПІХИ З УСПІХАМИ ОДНОКЛАСНИКІВ. І НЕ ЗАВЖДИ ЦЕ ПОРІВНЯННЯ РАДУЄ. 

       У ЦЬОМУ ВІЦІ ЗАКЛАДАЮТЬСЯ ОСНОВИ САМООЦІНКИ ОСОБИСТОСТІ НЕ ТІЛЬКИ В ПЛАНІ ЗДІБНОСТЕЙ ДО НАВЧАННЯ, СПОРТУ, ПРАЦІ (ТИХ ДИСЦИПЛІН, ЯКІ ВИВЧАЮТЬСЯ В ШКОЛІ), АЛЕ ТАКОЖ І В ПЛАНІ ПОПУЛЯРНОСТІ У ОДНОЛІТКІВ, ІНТЕРЕСУ ДЛЯ РОВЕСНИКІВ, ВЛАСНОЇ ЗОВНІШНОСТІ. ПСИХОЛОГИ НАВІТЬ ЦЕ ВИДІЛЯЮТЬ В ОКРЕМИЙ ФЕНОМЕН, НАЗВАНИЙ «ФЕНОМЕНОМ ДРУГИХ КЛАСІВ». ВСТАНОВЛЕНО, ЩО, ЯК ПРАВИЛО, САМООЦІНКА ШКОЛЯРА (В ПЛАНІ НАВЧАННЯ) В ЦЬОМУ ВІЦІ ВИЯВЛЯЄТЬСЯ ДЕЩО ЗАНИЖЕНОЮ ПОРІВНЯНО З ПЕРШИМ РОКОМ, І ПОЧИНАЄ ВИРІВНЮВАТИСЯ ДО ТРЕТЬОГО КЛАСУ. СПРАВА В ТОМУ, ЩО ДИТИНІ НЕ ЗАВЖДИ ЗРОЗУМІЛІ КРИТЕРІЇ ДОРОСЛИХ І РОВЕСНИКІВ, З ЯКИМИ ВОНИ ОЦІНЮЮТЬ ЇЇ САМУ І ОДИН ОДНОГО. ВІДЧУВАЮЧИ ПОТРЕБУ В САМООЦІНЦІ, САМОІДЕНТИФІКАЦІЇ, ДИТИНА ЧАСТО ВПАДАЄ В КРАЙНОСТІ, ВВАЖАЮЧИ СЕБЕ ТО КРАЩОЮ, ТО ГІРШОЮ ЗА ВСІХ. 

            ЩОБ ПОЛЕГШИТИ ДЛЯ ДИТИНИ ЦЕЙ ПЕРІОД, ТРЕБА НАМАГАТИСЯ ЧАСТІШЕ ЗАВОДИТИ РОЗМОВИ ПРО РІЗНI ОЦІНКИ, ПОРІВНЯЛЬНI ХАРАКТЕРИСТИКИ КОГО-НЕБУДЬ. ПІДІЙДУТЬ І ЛІТЕРАТУРНІ ГЕРОЇ, І СПІЛЬНІ ЗНАЙОМІ. ТАКОЖ МОЖНА ЗНАЧНО ЗНИЗИТИ НАПРУЖЕНІСТЬ, РОЗПОВІВШИ ІСТОРІЇ З ВЛАСНОЇ БІОГРАФІЇ, ПОДІЛИТИСЯ СВОЇМ ДОСВІДОМ. МОЖЕ РОЗПОВІСТИ ПРО ПЕРШУ ТРІЙКУ, ПРО ТЕ, ЩО ВИ ВІДЧУВАЛИ, ЯК БУЛИ ЗАСМУЧЕНІ, І ЯК ВИЙШЛИ З ЦЬОГО НЕПРИЄМНОГО СТАНОВИЩА. КРАЩЕ, ЯКЩО ДИТИНА БУДЕ ВВАЖАТИ БАТЬКІВ НЕ НЕПОГРІШНИМИ АНГЕЛАМИ-ВІДМІННИКАМИ, НА ЧИЄМУ ФОНІ ВОНА ВИГЛЯДАЄ БІЛЬШ НІЖ БЛІДО, А ЦІЛКОМ ЗЕМНИМИ ПЕРСОНАЖАМИ, ЯКИМ МОЖНА ДОВІРИТИСЯ І ОТРИМАТИ ПОРАДУ. 

           ПРИБЛИЗНО В ЦЕЙ ЖЕ ЧАС ЗАКЛАДАЄТЬСЯ ЛОКУС КОНТРОЛЮ, ЯКИЙ МОЖЕ БУТИ ЗОВНІШНІМ (ОРІЄНТАЦІЯ НА ОЦІНКИ ОТОЧУЮЧИХ) І ВНУТРІШНІМ (ОРІЄНТАЦІЯ НА ВЛАСНУ ОЦІНКУ СЕБЕ). САМООЦІНКА БЕЗЛІЧІ ДОРОСЛИХ БОЛІСНО ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ДУМКИ ОТОЧУЮЧИХ. ЦЕ НЕ ЗОВСІМ ПРАВИЛЬНО І НЕ СПРИЯЄ ПОВНОМУ САМОРОЗКРИТТЮ. КОРІННЯ ПРОБЛЕМИ, ЯК І БАГАТЬОХ ІНШИХ, ЛЕЖАТЬ У ДИТИНСТВІ. ЩОБ ПОЗБАВИТИ СВОЮ ДИТИНУ ВІД ТАКИХ ПРИКРИХ НЕПРИЄМНОСТЕЙ У МАЙБУТНЬОМУ, ПОЧИНАЙТЕ ПРЯМО ЗАРАЗ ВЧИТИСЯ ВИРОБЛЯТИ ВЛАСНУ ШКАЛУ СИСТЕМИ ЦІННОСТЕЙ У ВСЬОМУ, ВКЛЮЧАЮЧИ НАВЧАННЯ. НІКОЛИ НЕ ПОРІВНЮЙТЕ УСПІХИ ДИТИНИ З УСПІХАМИ ІНШИХ ДІТЕЙ. ЦЕ ЛИШЕ ВИКЛИЧЕ ХВОРОБЛИВУ НЕВПЕВНЕНІСТЬ У ВЛАСНИХ СИЛАХ, ЯКА З ЧАСОМ БУДЕ ЛИШЕ ЗАКРІПЛЮВАТИСЯ. 

У ПЛАНІ НАВЧАННЯ ТАКОЖ МОЖУТЬ ВИНИКНУТИ ПЕВНІ СКЛАДНОЩІ. У ПЕРШИЙ КЛАС ПРИХОДЯТЬ ДІТИ З РІЗНИМ РІВНЕМ ПІДГОТОВКИ, АЛЕ ВСЕ-ТАКИ ЯКИХОСЬ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗНАНЬ ДЛЯ ВСТУПУ В ЗВИЧАЙНУ ШКОЛУ НЕ ПОТРІБНО. ДІТИ ВИВЧАЮТЬ БУКВИ І ЦИФРИ З НУЛЯ, НЕЗВАЖАЮЧИ НА ТЕ, ЩО БАГАТО ХТО ДО ЦЬОГО ЧАСУ НЕПОГАНО ЧИТАТИМЕ І ВМІТИМЕ РОЗВ'ЯЗУВАТИ ПРОСТІ ПРИКЛАДИ. СТАРТ ДРУГОКЛАСНИКА ВІДМІННИЙ ТИМ, ЩО ПРОГРАМА СПИРАЄТЬСЯ НА ПЕВНИЙ НЕОБХІДНИЙ РІВЕНЬ УМІНЬ І ЗНАНЬ, ЯКИМИ ДИТИНА ПОВИНЕН БУЛА ОВОЛОДІТИ ДО ЗАКІНЧЕННЯ ПЕРШОГО КЛАСУ. І ЯКЩО В МИНУЛОМУ РОЦІ ЯКАСЬ ТЕМА ОБІЙШЛА СТОРОНОЮ, ТОМУ ЩО ЇЇ НЕ ЗРОЗУМІЛИ, ПРОПУСТИЛИ, ПРОХВОРІЛИ, І ЦЕ НЕ СТАЛО ВЧАСНО ПОМІТНО, ТО ПРОБЛЕМА МОЖЕ ПРОЯВИТИСЯ НА ДРУГОМУ РОЦІ НАВЧАННЯ. 

        ЩОБ УНИКНУТИ ТАКОГО РОДУ СКЛАДНОЩІВ, БАТЬКАМ ДИТИНИ СЛІД УВАЖНО СТЕЖИТИ ЗА УСПІХАМИ, АНАЛІЗУВАТИ ОТРИМАНІ ОЦІНКИ, ПРОВОДИТИ РОБОТУ НАД ПОМИЛКАМИ ДО ТИХ ПІР, ПОКИ НЕ БУДЕ ОЧЕВИДНО, ЩО ДИТИНА НАСПРАВДІ РОЗІБРАЛАСЯ В ТЕМІ. НАВІТЬ ЯКЩО ЗДАЄТЬСЯ, ЩО ДРУГОКЛАСНИК - АБСОЛЮТНО САМОСТІЙНИЙ, ЗДАТНИЙ ДО БЕЗКОНТРОЛЬНОГО НАВЧАННЯ, НЕ ВАРТО ЗАНАДТО «ОСЛАБЛЯТИ ПОВОДИ». ТРЕБА ВЕСЬ ЧАС ПЕРЕБУВАТИ ПОРУЧ І МОНІТОРИТИ ПРОЦЕС, ЩОБ ВЧАСНО ПРИЙТИ НА ДОПОМОГУ. У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ ВЧИТЕЛІ ТА БАТЬКИ В ІДЕАЛІ ПОВИННІ НАВЧИТИ ДИТИНУ ВЧИТИСЯ САМОСТІЙНО, БУТИ ЗІБРАНОЮ, ПРАЦЬОВИТОЮ, ВІДПОВІДАЛЬНОЮ І АДЕКВАТНО ОЦІНЮВАТИ СВОЇ УСПІХИ.

http://pochatkovi-kl.blogspot.com/p/blog-page_28.html

БАТЬКАМ  МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ!

Ведемо дитину в перший клас.

ПОРАДИ  ПСИХОЛОГА  БАТЬКАМ  ПЕРШОКЛАСНИКІВ

Підготовка до школи – процес і урочистий, і хвилюючий одночасно. І не тільки для малюка, який вже через місяць стане "дорослим" школярем, але і для його мами й тата. Часом більше самих першокласників хвилюються їхні батьки, які хвилюються, чи готовий їх синок чи донька до першого класу. До того ж напередодні школи майбутні першокласники часто задають їм питання, на які складно відповісти навіть дорослому.

Саме тому ми постаралися відповісти на "недитячі" питання майбутніх першокласників і дати поради батькам про те, як підготувати дитину до шкільного життя.

Влаштуйте прогулянку до школи. Обов'язково проведіть дитині невелику екскурсію до школи: походіть по двору і навколо неї, а потім увійдіть всередину. Бажано показати дитині, в якому класі вона буде вчитися. Періодично можна ходити гуляти до школи, граючи по дорозі у щось. Так дорога до школи буде завжди викликати хороші асоціації у малюка.

Збирайте портфель та одягайте форму. Непогано кілька разів за місяць потренувати збори до школи: нехай першокласник самостійно надіне шкільну форму. Потім мама або тато, розкидавши його шкільне приладдя по підлозі, покаже, як збирати портфель і що куди класти.

Грайте в школу.Батькиможуть посадити дитину серед іграшок і провести "урок", при цьому попросити малюка встати, коли мама - "вчителька" входить в "клас", потім сісти за парту, взяти в руку ручку, відкрити зошит. Так для дитини не будуть незвичними ці "команди", коли вона почує їх у школі, і вона легко їх виконає. Також доведеться пояснити першокласникові, що в школі його будуть називати за прізвищем. Тому необхідно навчити його реагувати і відгукуватися на прізвище, наприклад, у грі в школу звертатися не інакше як "Петров", "Сидоров" іт. д.

Встаємо раніше.Місяця, щоб привчити дитину вставати раніше, вистачить. Досить щодня віднімати від її сну по 5-10 хвилин. Тоді першого вересня малюк не буде сонно позіхати на лінійці. Але пробудження дитини має супроводжуватися приємними для неї діями, наприклад, усмішкою або обіймами мами.

Дружимо з годинником.Необхідно поставити в кімнаті малюка годинник, навчивши його по ньому розбиратися в часі. Це стане в нагоді в школі, наприклад, щоб знати, скільки хвилин є на виконання завдання. Також важливо, щоб малюк вмів укладатися в терміни. Для цього слід скласти графік його звичайного дня і повісити на видному місці. А коли малюк буде, наприклад, малювати, грати або їсти, можна звернути його увагу на те, скільки йому ще залишилося часу на цю дію за розкладом.

Вчимося порядку. Нехай у малюка з'являться всілякі папки, коробочки,файлики, і він навчиться складати туди свої малюнки, фломастери та інші дрібниці. Розвивати цю навичку потрібно заздалегідь, щоб школяр не бувМашею-растеряшею. До речі, можна розвісити по кімнаті невеликі записочки, наприклад, "акуратно повісь речі на стілець" - це буде сигналом до дії.

Більшезеленого.Цейколір і стимулює увагу, і розслаблює. Бажано, щоб в кімнаті малюка з'явилося щось зелене. Психологи кажуть, що тільки після 7 років у дитини починають працювати частини мозку, які відповідають за утримання тіла в одній позі. До 7 років приборкати маленького "зірвиголову" дійсно складно. Але тим не менш протягом останнього місяця до школи батьки можуть розвивати навички посидючості в дитини. Адже в школі без них доведеться непросто.

Шийте чи грайте в шахи.Активних дівчаток можна навчити шити або плести з бісеру, а хлопчиків - грати в шахи, шашки. Бажання виграти у мами чи тата або зшити красиву іграшку "переважать" бажання дитини постійно відволікатися на все підряд і не сидіти на місці (це спрацює, тільки якщо малюка вдасться зацікавити).

Формуйте позитивний образшколи.Нів якому разі не потрібно говорити першокласникові фрази типу "закінчилося дитинство, почалося доросле життя" або "не будеш слухати вчительку, вона тебе покарає". Так любов до школи в нього точно не виховати. Добре, якщо б перша вчителька написала листа майбутньому учневі, розповівши про те, як вони цікаво будуть проводити час у школі, скільки всього нового він дізнається, як багато друзів з'явиться. Якщо домогтися творчого підходу від учителя не вдалося, розповісти про все це повинні батьки. Ще від них вимагається більше хороших забавних історій з їх шкільного життя, наприклад, про те, як вони знайшли свого першого шкільного друга. Також можна показати першокласникові батьківські шкільні фотографії.

Не залякуйте оцінками. Казати дитині про те, що вона повинна приносити тільки хороші оцінки заборонено. Тим більше що в 1-му класі їх не ставлять. Краще вже зараз завести журнал досягнень малюка, щодня записуючи туди кожен його успіх, наприклад, "сьогодні малюк сам почистив зуби". Тоді він буде знати, що хороші оцінки - це не єдині його заслуги перед батьками і перестане боятися принести "двійку", коли буде ходити до школи.

Більше рольових ігор. В останній місяць потрібно якомога частіше запрошувати дітей у будинок (ще краще - майбутніх однокласників). Хай грають в будь-які рольові ігри: доктор-пацієнт, дочки-матері або постановки улюблених мультфільмів. Саме на основі таких ігор діти вчаться знаходити спільну мову між собою.

Не "ліпіть" вундеркінда.За місяць до школи не потрібно намагатися підтягти всі "хвости", годуючи дитину новою інформацією. Педагоги та психологи не радять відточувати уміння дитини до досконалості, наприклад, вчити її читати не 30 слів за хвилину, як годиться першокласникові, а 60. Так, з одного боку, бути лідером серед своїх однолітків приємно будь-якій дитині, але з іншого - відсутність "конкуренції" вбиває прагнення поліпшувати свої навики. У той час як успіх того ж сусіда по парті - хороший стимул для "відсталого" першокласника навчитися читати трохи швидше.

Тренуйте увагу і не тільки.Наприклад, хороша гра для тренування пам’яті і уважності: розкласти на столі десять будь-яких предметів. Нехай малюк уважно подивиться на них протягом 1 хвилини, намагаючись запам'ятати якомога більше, а потім, не дивлячись на стіл, розповість, що там лежить. Ще можна забрати один предмет і замість нього покласти другий - нехай скаже, яку річ замінили.

Дуже добре тренувати мислення прямо під час чергової прогулянки. Наприклад, дати дитині таке завдання: розкласти поняття на складові (варіант: що входить в поняття взуття?), А потім, навпаки, "зібрати" в одне ціле, назвавши поняття (варіант: кіт, собака, жираф, ведмідь - хто це?).

Нарешті, мова.Прочитавши казку на ніч, мама або тато можуть попросити малюка переказати почуту історію і відповісти на декілька нескладних питань по ній. Так першокласник навчиться висловлювати свою думку, розмірковувати на задану тему і чітко відповідати на запитання.

http://liutenka-school.pl.sch.in.ua/batjkam/poradi_psihologa/

Пам'ятки щодо шкідливих звичок

Потурбуйся про себе і тих, кого ти любиш

(10 основних фактів, які потрібно знати про ВІЛ та СНІД)

 Хвороба, спричинена вірусом імунодефіциту людини – ВІЛ - призводить до підступного синдрому набутого імунодефіциту. ВІЛ та СНІД поки що невиліковні.

Людина, вражена вірусом може виглядати здоровою і почуватися добре довгі роки.

Вірус може передаватися на всіх стадіях захворювання через кров, сперму, овуляційні та вагінальні виділення, грудне молоко.

Найчастіше ВІЛ-інфекція передається статевим шляхом. Молоді дівчата особливо вразливі до ВІЛ при сексуальних контактах.

Молоді люди, які мають венеричні захворювання, також становлять групу підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ.

Найбільш вразливі до ВІЛ – молоді люди, які вживають наркотики ін’єкційно або мають сексуальні контакти з ін’єкційними споживачами наркотиків.  ВІЛ-інфекція  може також передаватися через нестерильні інструменти при пірсингу, татуажі та інших маніпуляціях, в яких контакт з кров’ю.

Ризик інфікування при статевих контактах суттєво зменшується, якщо партнери використовую презерватив.

Тест на ВІЛ здійснюється в спеціалізованих лабораторіях системи охорони здоров’я, і в першу чергу - центрами профілактики  СНІДу. Тест на ВІЛ є конфіденційним і має супроводжуватись до- і післятестовим  консультуванням.

ВІЛ інфекція не передається через обійми, потискання рук, користування спільним туалетом, басейном, постільну білизну, кухонний посуд, укуси комах, кашель та чхання.

Дискримінація людей, які живуть з ВІЛ,  вважається порушенням прав людини.

Рекомендації для батьків про безпечне використання ІНТЕРНЕТУ

         Розвиток і безпека наших дітей — пріоритетні завдання для батьків. Кожен з нас прагне використати всі можливості для того, щоб діти виросли здоровими, освіченими й гармонійно розвиненими особистостями. Інтернет може стати в цьому одним з головних помічників. А для того, щоб зробити мобільний інтернет не тільки корисним, але й безпечним, компанія «Київстар» почала реалізацію програми «Безпека дітей у мобільному інтернеті» та за допомогою дитячого психолога підготувала актуальні поради й рекомендації для всіх батьків.

Довіра в родині

        Основна рекомендація, що гарантує безпеку дитини в мобільному інтернеті — довірче спілкування з батьками. Дитина повинна знати, що головні експерти у всіх життєвих ситуаціях — її мама й тато. Не повинно бути таких тем, які дитина боялася б обговорювати з батьками й питань, які дитина посоромилася б поставити. На жаль, у багатьох родинах довірчі відносини втрачені, і батьки з дітьми живуть поруч, але не разом. Якщо такі проблеми є у Вас, прочитайте кілька простих рекомендацій, які зможуть відновити довіру у Вашій родині.

      Хоча б 15 хвилин у день спілкуйтеся з дитиною так, щоб ви дивилися одне одному в очі. Але тільки не тоді, коли Ви її лаєте! Контакт «очі в очі», повинен асоціюватися в дитини тільки з теплим, довірчим спілкуванням.

      Починайте й закінчуйте день разом! Будіть дитину вранці, нехай вона бачить Ваш гарний настрій. Намагайтеся, у міру її віку, укладати її спати. Навіть діти 7 років люблять казку на ніч, а для дітей старше важлива щиросердечна бесіда.

Мобільний інтернет і діти різного віку

     У дітей різного віку відрізняються інтереси, розуміння навколишнього світу й реакція на різні події. Дуже важливо зрозуміти, у якому вигляді й обсязі необхідний інтернет дітям у тому або іншому віці.

      Дитині до 7 років цікаво й навіть необхідно грати, особливо — у розвиваючі й сюжетно-рольові ігри. Чому б не надавала перевагу дитина — віртуальним іграм або іграм з батьками й іншими дітьми, — усе буде корисно для її розвитку, зрозуміло, якщо дотримуватися обмежень за часом. Інакше віртуальні ігри можуть швидко стати для маляти сенсом життя, а реального спілкування дитина буде уникати. Відводьте на віртуальні ігри півгодини в день, а на ігри з однолітками — 3—4 години.

      З 7 до 11 років, діти як і раніше полюбляють грати й прагнуть використати інтернет саме як майданчик для ігор. Але в цьому віці в дітей прокидається т. зв. соціальне «Я». Дітям важливо зайняти значуще місце в житті свого маленького світу: класу, школи, дружити з однолітками. Тут їй буде потрібна реальна допомога й проста увага батьків. Перші невдалі спроби дружби в початковій школі можуть травмувати дитину. У цьому випадку батьки зможуть дати їй практичні поради зі встановлення контакту з однолітками, разом беручи участь у віртуальному спілкуванні в мережі. Зрозуміло, у всьому необхідно дотримуватися міри, і тоді інтернет стане дитині помічником у подоланні бар’єрів спілкування, партнером у розвиваючих іграх, учителем у вивченні іноземних мов, джерелом необхідної інформації для уроків і просто — музики, картинок і фотографій, мультфільмів і позитивних емоцій.

          Дитина в 11—14 років — це підліток. І найголовнішою, значущою, провідною її діяльністю є спілкування з ровесниками. Тут мобільний інтернет може стати просто незамінним помічником. Але, знову ж, всі добре в міру! Інтерактивне спілкування потрібно обов’язково сполучати з реальним. Після 11 років у підлітків уже починає активно прокидатися інтерес до питань дорослого життя, психології статей і всього, що із цим пов’язане. Важливо, щоб відповіді на свої питання підліток знаходив у першу чергу в батьків, а не на сумнівних сайтах. Крім того, у цьому віці в дітей з’являються кумири: співаки, спортсмени й артисти, про які їм хочеться довідатися все. У цьому випадку інтернет — кращий помічник і інформатор. Але батькам потрібно бути пильними, адже зірок найчастіше супроводжує скандальна інформація.

          Дитина старше 14 років — уже досить доросла людина, що вважає, що сама краще знає, як їй треба поводитися, яку музику слухати, що читати, з ким спілкуватися. Цікавтеся всім тим, чим цікавиться Ваша дитина, намагайтеся вникнути в коло її інтересів і спілкуйтеся з нею про них, навіть якщо це «не Ваша тема». Починаючи із цього віку з дитиною можна говорити й про вибір майбутньої професії. А в інтернеті можна знайти безліч інформації, що допоможе дитині визначитися, а Вам — контролювати й, якщо буде потреба, коректувати вибір дитини, знаходячи більше повну інформацію про переваги й про недоліки різних професій.

Новий драйв сімейного спілкування

         Зробіть мобільний інтернет новим засобом сімейного спілкування. Придумайте цікаве для Вас і Вашої дитини хобі, наприклад — шукайте в інтернеті веселі картинки, на якусь тему, або — створіть спільний он-лайн фотоальбом, а фотознімки для нього робіть мобільним телефоном. Під час спільного відвідування мобільного інтернету Ви ненав’язливо можете розповідати дитині про культуру поводження в мережі, звертати увагу на сховані погрози, аналізувати реакцію дитини на негативну інформацію й т. д.

Розвиватися з інтернетом

        Розмовляйте з дитиною про те, що нового й цікавого вона довідалася з мобільного інтернету. Але спочатку — розповідайте, що важливого й корисного Ви робите з його допомогою самі. Разом з дитиною знаходите в інтернеті відповіді на питання, що її цікавлять. Навчить її, як за допомогою інтернету можна уникнути складних ситуацій, наприклад, не заблукати в незнайомому місці, використовуючи карти; як знайти необхідну інформацію або одержати пораду. Покажіть їй, скільки цікавого і корисного можна знайти в Мережі. Але показуючи дитині багатогранність інтернету, не забудьте розповісти про правильне ставлення до нього. Наприклад, можливість онлайн-спілкування із другом, що живе далеко — це одна із чудових можливостей мобільного інтернету, а от спілкування винятково з віртуальними друзями — це вже крайність.

Обережно, кібер-злочинці!

      Як і в реальному житті, в інтернеті можуть зустрітися люди, що бажають утертися в довіру до Вашої дитини з корисливими або злочинними намірами. Щоб убезпечити свою дитину, Вам необхідно знати, якими прийомами злочинці користуються найчастіше:

Намагаються викликати жалість. Наприклад, розповідять, що їдуть із країни, і не можуть взяти із собою чудового кошеняти, тому шукають гідного для нього хазяїна; запропонують дитині зустрітися й подивитися/забрати нещасну тварину.

        Привертають увагу за допомогою незвичайних, яскравих речей, які так подобаються дітям, а потім — пропонують купити/виграти/одержати в подарунок при особистій зустрічі.

Штучно підвищують самооцінку дітей, розповідаючи про те, які вони чудові й унікальні, але ніхто, за винятком, зрозуміло, злочинця їх не розуміє. Діти дуже люблять, коли їх хвалять і часто готові на всі, щоб похвали не припинялися.

      Звертаються до дитини від імені знайомих, авторитетних для дитини людей. Наприклад, представляються друзями батьків або співробітниками правоохоронних органів і просять вислати важливу конфіденційну інформацію про себе, родину, дім.

        Щоб уберегти дитину від таких ситуацій, необхідно багаторазово програти й проговорити з нею подібні ситуації. Дитина повинна навчитися автоматично відповідати або виконувати певні дії. Наприклад — виходити із чата, коли хтось занадто нав’язливо цікавиться особистою інформацією й обов’язково розповідати Вам про такі спроби! А Вам належить обов’язково повідомляти про інциденти адміністрації сайту, а в окремих випадках — і правоохоронним органам.

Бути культурним в інтернеті

         Як привчити дитину коректному поводженню в мобільному інтернеті? Як і у звичайному житті, головним правилом кожної людини повинно бути: «Поводься із іншими так, як хочеш, щоб поводилися з тобою». Намагайтеся донести це правило до своєї дитини на доступних для її віку прикладах, розповідайте, що людині, яку скривдили в інтернеті, так само боляче, якби це відбулося при особистій зустрічі.

Антивіруси й спам-фільтри

        Існуючі технології безпеки і технології, що постійно з’являються, здатні не тільки захистити мобільний телефон і комп’ютер, а й уберегти дитину від безлічі помилок. Насамперед, Вам самим варто розібратися в принципах роботи цих програм, встановити й налаштувати їх на Вашому обладнанні, а вже потім — привчати дитину користуватися ними. Як це зробити? Граючи й пояснюючи на простих прикладах і асоціаціях. Для маленьких дітей будуть дієвими такі конкретні приклади, як «адже ми закриваємо наш будинок на ключ, коли кудись ідемо, тому, що не хочемо, щоб хтось сторонній міг увійти й щось у нас украсти». Підліткам же буде цікаво відчути себе «просунутими користувачами» і довідатися про принципи роботи програм безпеки.

Ніки й паролі

      Є таке поняття — особистий простір, а ще прислів’я: «Мій будинок — моя фортеця». Розповідайте дитині на зрозумілих прикладах про те, що таке її особистий простір: його кімната, родина, найближчі друзі, захоплення й т. д. Поясніть, що як і в реальному житті дитина не пустить до своєї кімнати грати чужих, незнайомих людей, і не стане розповідати про себе стороннім дорослим, так і в інтернеті варто оберігати свій особистий простір. Для цього в інтерактивному спілкуванні (ICQ, соціальні мережі, чати, форуми) варто використати псевдоніми-ніки — віртуальні імена. Ці імена можуть підкреслювати захоплення дитини, але з них ніхто не повинен здогадатися про її вік, адресу, соціальний статус й т. д. А для електронної пошти необхідно використати простий для запам’ятовування пароль, але не пароль, що асоціюється з дитиною прямо. Щоб пояснити необхідність використання віртуальних імен і паролів хлопчикам можна розповісти історії про шляхетних лицарів, що приховували свої імена й секретних агентів. А для маленьких дівчаток підійде казка про Червону Шапочку.

Небезпечна «полуничка»

      Всім відомо, що крім величезної кількості корисної, важливої й цікавої інформації, в інтернеті вистачає й «дорослих» сайтів, відвідування яких може викликати нездоровий інтерес, збентежити або злякати дитину. От кілька рекомендацій, які допоможуть уберегти Вашу дитину від психологічних травм:

        Намагайтеся самі, разом з дитиною, знайти коло корисних безпечних сайтів, які вона надалі буде відвідувати. Періодично відвідуйте їх разом.

Ніколи не відмовляйтеся від пояснень, якщо дитина звернулася до Вас із питанням на делікатну тему. Дитина повинна знати, що у Вас вона може отримати всі необхідні роз’яснення.

     Регулярно розмовляйте з дитиною про те, які сайти вона відвідала і що цікавого там довідалася. Не забувайте самі розповідати й показувати, що корисного Ви знайшли в інтернеті.

      І найголовніше — не слід лаяти дитину, якщо вона відвідала «дорослий» сайт. Пам’ятайте, що інформація й життєві ситуації бувають приємні й корисні, а не гарні і погані, як ми звикли думати. Якщо інформація негативна, ми повинні зрозуміти, чому корисному вона може нас навчити — бути акуратними, уважними, відповідальними, довіряти, але перевіряти, поважати себе й т. д. Навчить Вашу дитину поважати себе. Розповідайте, що людина, яка себе поважає, не буде дивитися всяку дурницю.

Інтернет-залежність і як з нею боротися

         Ризику стати інтернет-залежним найбільше схильні діти, у яких не складаються відносини з однолітками й батьками, які намагаються віднайти заміну живому спілкуванню у віртуальних іграх і чатах. Тут, у розмові з дитиною важливо не протиставляти інтернет реальному життю, а показати, як вони можуть доповнювати одне одного! Ваша дитина занадто захоплена іграми-стрілялками? Відмінно, запропонуєте їй стати сильним героєм не тільки на екрані мобільного телефону або монітора, а насправді зайнятися спортом, навчитися прийомів самооборони й т. д. Сходіть разом у спортзал, знайдіть підходящу спортивну секцію.

Важливо правильно використати властиву кожній дитині рису — цікавість! Добре знаючи свою дитину, Ви обов’язково знайдете в навколишньому світі речі, які її обов’язково зацікавлять, і в цьому пошуку Вам знов-таки зможе допомогти інтернет.

Більше для батьків, дітей та вчителів про безпечне використання ресурсів Інтернету на сайті:

http://www.onlandia.org.ua

http://online-bezpeka.kyivstar.ua/the_benefit_for_parents